0010001

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОФЕСІЙ

КУХАР

Кухарська справа – непроста наука
Поєднуються праця і краса.
І нам лиш залишається навчиться
Майстерності творити чудеса.

Кухар – це в першу чергу творець. Творець прекрасного, смачного, привабливого. Кухар – це винахідник, який все життя перебуває в пошуку для того щоб творити. Щоб стати кухарем необхідно мати хороший смак, творчу натуру, а також професійні знання.
Без їжі людина не може існувати ні на землі, ні на морі, ні в космосі, тому професія кухаря потрібна людині постійно. Кухар – це професіонал, який несе людям хвилини насолоди своєю працею, адже так приємно подивувати родину та гостей смачною та оригінальною стравою, прикрасивши кулінарними шедеврами святковий або бенкетний стіл. Ця професія кухаря не терпить дилетантів. Як і в усіх великих і малих справах, тут потрібна єдність багатьох чинників, головні з яких, мабуть, професійні знання всіх тонкощів кулінарного мистецтва, любов і вірність своєму покликанню.

Характер роботи

Види праці: ручна, механізована, автоматизована; одиночне чи масове виробництво.
Кухар виконує такі операції:
• прийом сировини, її переробка, зберігання продуктів;
• приготування холодних закусок, гарячих страв, випічка з борошна;
• оформлення страв для їх роздачі.
Основні операції кухар виконує вручну. Але сьогодні вже більшість трудомістких операцій здійснюють машини, механізми та автомати.
Предметами праці кухаря є: харчові продукти та напівфабрикати.
Засобами праці кухаря є: кухоний інструментарій та обладнання.

Умови роботи

Праця кухаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарем можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. У кухарів 8-годинний робочий день в одну чи дві зміни (залежно від розпорядку роботи закладу). У приватних кафе чи ресторанах режим та темп роботи кухар встановлює сам, виходячи з потреб і можливостей.
Види праці: ручна, механізована, автоматизована; одиночне чи масове виробництво.
Технологічний процес приготування їжі складається з кількох стадій та операцій. Кухар, насамперед, виконує такі операції: прийом сировини, її переробка, зберігання продуктів; приготування холодних закусок, гарячих страв, випічка з борошна; оформлення страв для їх роздачі. Основні операції кухар виконує вручну. Але сьогодні вже більшість трудомістких операцій здійснюють машини, механізми та автомати.
Асортимент страв, які пропонуються відвідувачам, залежить від типу підприємства громадського харчування. Так, у ресторанах він ширший та більш різноманітний. Причому страви готують за індивідуальними замовленнями, використовуючи підвищені норми закладення продуктів. Зовсім інша ситуація в закладах громадського харчування, де виробництво носить масовий характер, зокрема, на фабриках-заготівельнях та фабриках-кухнях.
Предметами праці кухаря є:
— харчові продукти та напівфабрикати.

Ринок праці

Отримавши диплом кваліфікованого робітника з професії кухар, випускники працюють у кафе, закладах ресторанного господарства, кулінарних цехах супермаркетів, тощо.
Медичні обмеження
Професія кухаря протипоказана людям, які страждають: серцево-судинними захворюваннями, ревматизмом, шкірними захворюваннями, запамороченням, нервово-психічними захворюваннями, легеневими захворюваннями: туберкульоз, хронічна пневмонія.
Вимоги до індивідуально-психологіних особливостей
Професія кухаря не терпить дилетантів. Тут потрібна єдність багатьох чинників, головні з яких, мабуть, професійні знання всіх тонкощів кулінарного мистецтва, любов і вірність своєму покликанню.
Сучасний кухар – це одночасно професіонал, художник, дієтолог, психолог і, навіть, чарівник. Він повинен володіти тонкими смаковими відчуттями та добре розвинутим почуттям міри; має бути швидким, спритним, зібраним, відчувати форму, лінію, колір. Професія кухар віднесена до професій типу “людина – техніка” і “людина – людина”. Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Кухар повинен мати хороший загальний інтелект, добре розвинені дотик та нюх; координацію рухів рук; високі показники концентрації, переключення, стійкості та об’єму уваги; добре розвинену довготривалу, мовно-логічну, зорову, образну, оперативну пам’ять.
Особисті якості: добросовісність, ввічливість, охайність, комунікабельність.
Кухар володіє прийомами спостереження, порівняння, вміє виділити правильні смакові поєднання продуктів, їх пропорції, відчуває і розуміє красу, шукає і створює її.
Перспективи
Професія кухаря має дуже багато перспектив розвитку, що пов’язано із постійним оновленням технологічної бази та ростом попиту відвідувачів на заклади ресторанного господарства. дає можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю та на підприємствах, ресторанах, кафе . Важка, але одночасно цікава професія кухаря, вона приносить людині велике моральне задоволення. Послуги харчування одночасно є найважливішою складовою потребою будь – якої людини.

Споріднені професії
Під час вибору професії необхідно враховувати її спорідненість з такими професіями, як кондитер, пекар, офіціант, бармен, технік-технолог громадського харчування, продавець. Ці обставини можуть бути корисними у випадках зміни роботи і допоможуть обрати, ту професію, для оволодіння якою вже є певні навички, знання, необхідні психофізіологічні якості.

СЛЮСАР З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

Історія професії
У міру того, як розвивався автотранспорт, все більше виникала необхідність у фахівцях, які б могли стежити за робочим станом автомобіля, а також уміти усувати несправності. У другій половині XX століття постійне зростання кількості автомобілів і ускладнення механізмів неминуче призвели до необхідності виникнення такої професії, як автослюсар.
Характер роботи
На сьогодні величезна кількість автомобілів буквально заполонила вулиці міст і сіл. Щоб цей величезний автопарк постійно перебував у справному стані, необхідна спеціальна служба з діагностики несправностей і ремонту автомобілів. Працівниками цієї служби є автослюсарі. Слюсар по ремонту автомобілів – це фахівець широкого профілю, який досконало повинен знатися на технічному влаштуванні будь-якого механізму автомобіля. У завдання автослюсаря входить, перш за все, виявлення несправностей автомобіля, загальна оцінка стану авто, а також подальший ремонт, регулювання і налагодження його механізмів.
Умови роботи
Робота автослюсаря здійснюється як у приміщенні так і на відкритому повітрі.
Робочий день часто не нормований, можлива робота по змінах.
Присутні шум працюючого мотору чи пристроїв. Запах палива, мастил, розчинників, фарб, лаків, електроліту тощо. Режим, ритм праці і переміщення в просторі – вільні.
Робоча поза невизначена (залежно від типу виконуваних операцій). Це створює несприятливі статичні навантаження на тазові і шийні м язи, м’язи спини та живота.
Професійних захворювань у роботі слюсаря з ремонту автомобілів немає.
Внаслідок великих фізичних зусиль слюсарями з ремонту автомобілів переважно працюють чоловіки.
Ринок праці
На сьогодні професія автослюсаря користується великим попитом в автосервісах. Щодня нам постійно доводиться стикатися з будь-яким видом автотранспорту – будь то особистий автомобіль або громадський транспорт, за усіма потрібен професійний і своєчасний догляд. Саме тому кваліфікований фахівець з ремонту і діагностики автомобіля є досить затребуваним.
Медичні обмеження
Професія не рекомендована особам, що страждають на :
• Порушення зорового та слухового сприйняття
• Порушення координації рухів
• Порушення серцево-судиннолї системи
• Хвороби легенів
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей
Робота слюсаря з ремонту автомобілів підійде фізично міцним молодим людям, терплячим, захопленим технічним конструюванням, автомотоспортом, кмітливим, схильним до творчості, винахідливості.
Ця професія потребує хорошого технічного і логічного мислення, чудового зорового і слухового сприйняття, а також хорошої координації рухів та фізичної підготовки, доброго здоров’я, максимальної відповідальності та зосередженості.
Перспективи
Постійне збільшення кількості автомобілів на дорогах, а також вдосконалення і ускладнення конструкції і механізмів потребують великої кількості обслуговуючого персоналу на станціях техобслуговування. Таким чином, професія автослюсаря до сьогодні затребувана і не втрачає своєї популярності.
Споріднені професії
Тракторист с/г вирбництва, водійські професії різних типів,майстер виробничого навчання, викладач спецкурсу в профтехучилищі.

ТРАКТОРИСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Історія професії
У часи, коли придумали цю трактор, більшість фахівців, що працювали зі складною технікою, називали машиністами. Це було нововведення і ніхто не відрізняв, яку роботу виконує машина , оскільки їх бачили не всі і дуже рідко. Трактор був винайдений у XIX столітті. Тоді ж з’явилися і перші машиністи. Винахідники, в першу чергу, думали про те, як полегшити працю селян, а, отже, і трактори придумали для роботи в сільському господарстві. Така тенденція зберігалася аж до 30-х років ХХ сторіччя. Пізніше на таку техніку почали встановлювати й інші функціональні інструменти, які почали застосовувати в гірській промисловості і будівництві.
Рівень розвитку сільського господарства, його економічна ефективність переважно визначаються однією з наймасовіших професій — тракториста. Вона по праву називається професією широкого профілю.

Професія тракторист-машиніст с/г виробництва – найпоширеніша серед сільських жителів.
Адже він і орач, і сіяч, і хлібороб.
Характер роботи
Вміє управляти різними видами тракторів, збиральними комбайнами, вантажними машинами. Стежить за їхньою технічною справністю та здійснює нескладний ремонт техніки. Виконує оранку, посів, збирання, транспортування врожаю тощо. Тракторист проводить механізовану обробку грунту, вносить добрива, здійснює посів насіння, висаджує розсаду. Усе, що вирощено у полі, повинно бути зібране за короткий термін, і тракторист — найактивніший учасник цього процесу.Під час роботи спостерігає за показаннями приладів, стежить за станом машини. Кваліфіковані механізатори мають також посвідчення водія.
Умови роботи
У період посівної та збиральної кампаній робочий день ненормований.
Повинен знати: правила, способи та особливості виконання робіт на самохідних зерно- i кукурудзозбиральних машинах відповідно до вимог агротехнiки та агротехнології; шляхи та засоби запобігання втратам зерна під час збирання врожаю; будову, принцип дії та правила технічної експлуатації самохідних зерно- i кукурудзозбиральних машин, правила читання машинобувельних креслень, правила охорони пpацi під час експлуатації та обслуговування самохідних зерно- i кукурудзозбиральних машинах; основні вимоги з питань охорони навколишнього середовища.
Повинен уміти: самостійно виконувати сільськогосподарські роботи на самохідних зерно- i кукурудзозбиральних машинах відповідно до вимог агротехніки та агротехнології.
Окрім того, тракторист здійснює значну кількість рухів корпусом і головою, що пов’язане з оглядом задньої зони. Він здійснює за зміну близько 1500 рухів рульовим колесом. Висококваліфікований тракторист має добре знати техніку, вміти легко і швидко усунути чи попередити несправності, уникнути втрати часу в гарячу пору жнив.
Внаслідок великих фізичних зусиль слюсарями з ремонту автомобілів переважно працюють чоловіки.
Ринок праці
Професія висококваліфікованого тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва є гарантією працевлаштування, адже потреба в спеціалістах за цією професією незмінна, особливо у сільській місцевості.
Медичні обмеження
Робота протипоказана людям із захворюваннями:
• нервово-психічними;
• хребта;
• виразковою хворобою;
• дальтонізмом;
• епілепсією;
• мають монокулярний зір;
• порушення вестибулярного апарату.
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей
Щоб бути професіональним робітником, тракторист повинен мати високий рівень точності і координації рухів, відповідний рівень стійкості, розподілу і переключення уваги, технічну кмітливість, пов’язану з відмінною зоровою пам’ятю. Відносна просторова ізольованість, дефіцит спілкування вимагають високорозвиненої емоційно-вольової стійкості.
Трактористу притаманні такі риси, як:
• самоконтроль;
• самостійність;
• відповідальність;
• акуратність.
Перспективи
Розширення профілю професії тракториста, використання нової складної техніки, збільшення робочих швидкостей спричинили зміни і ускладнення в його професійній діяльності, збільшення вимог, що ставляться до особистості працівника.
Споріднені професії
Автомеханік, водійські професії різних типів, майстер виробничого навчання, викладач спецкурсу в профтехучилищі.

Секретар керівника (організації, підприємства, установи)

– це працівник, який працює в приймальній керівника, виконує його доручення, викликає підлеглих, організує телефонні переговори та наради, веде документацію, організовує прийом відвідувачів.
Кажуть, що театр починається з гардеробу. А ось фірма, установа починається із секретаря.
Споріднені професії
Під час вибору професії необхідно врахувати її спорідненість з такими професіями, як адміністратор, референт, діловод, приймальник замовлень, реєстратор, секретар суду, помічник керівника. офіс-менеджер, менеджер персоналу тощо.
Характер роботи
 встановлює зв’язки керівника із співробітниками;
 передає завдання за призначенням, стежить за їх виконанням;
 організовує різні наради, засідання, конференції;
 приймає кореспонденцію;
 організовує і регулює прийом відвідувачів;
 організовує телефонні переговори;
 передає та приймає телефонограми;
 веде документацію;
 друкує різноманітні матеріали;
 складає проекти наказів, відповіді на листи і запити;
 працює в глобальній мережі Internet та з електронною поштою;
 забезпечує керівника канцелярським і письмовим приладдям, засобами оргтехніки.
Умови роботи
Секретар керівника працює в офісі підприємства, організації чи установи. Робоче місце розташоване в приймальній керівника. Секретар постійно використовує в своїй роботі технічні засоби — комп’ютер, оргтехніку, засоби зв’язку. Важливу частину роботи секретаря займає робота з відвідувачами. Працює секретар в одну зміну, робочий день триває 8 год, але часом виникає потреба у понаднормовій роботі. Секретар працює у діловому костюмі. Ринок праці Секретар може працювати на підприємствах, об’єднаннях, установах різних форм власності, у видавництвах, редакціях, в офісах фірм.
Медичні обмеження
Професія не рекомендується людям, які мають серцево-судинні захворювання, захворювання внутрішніх органів (печінки, щитовидної залози і т. д), психічні недуги, розлади нервової системи, що виявляються в дратівливості; а також людям, що мають дефекти мови і явні фізичні недоліки.
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей
Секретар – це надійний помічник керівника. Важливою психо¬логічною умовою успішної діяльності секретаря є високий рівень розвитку професійно важливих та особистісних якостей, таких як інтерес до професії, дисциплінованість, правдивість, комунікативність, точність рухів, концентрація та переключення уваги, оперативна і довгочасна пам’ять, точність сенсомоторних дій, емоційна стабільність, урівноваженість, підвищене почуття обов’язку і відповідальності. Він повинен про все пам’ятати, все передбачати, вчасно і якісно виконувати всі доручення. Тому сучасні підприємства, організації і заклади неможливо собі уявити без секретаря. Спеціалісти цієї професії активно допомагають керівникам різних рангів якісно і організовано вирішу¬вати поставлені перед ними завдання. Кваліфікований секретар повинен проявити свої ділові, організаторські і комунікативні якості. Постійно спілкуючись з різними відвідувачами, знайомлячись з новою інформацією, він має можливість підвищити свій інтелектуальний та культурний рівень, розширити свою обізнаність та коло інтересів, збільшити свою професійну компетентність. Поєднання розумової праці з організаторськими вміннями роблять цю професію особливо цікавою, її відносять до найбільш перспективних професій нового типу, в яких основою кваліфікації є високий рівень загальної і спеціальної освіти.

Секретар керівника повинен володіти умінням встановлювати контакт з людьми, бути товариським, доброзичливим, емоційно-стійким, вміти концентрувати і розподіляти увагу. Секретар повинен мати високу загальну культуру і правильну мову, бажано (в окремих випадках необхідно) знання іноземної мови

Заробіток та перспективи зайнятості.
Оплата праці секретаря неоднакова у різних організаціях, фірмах, установах. У державних установах секретарі отримують заробітну плату згідно з штатним розписом. Існують різні надбавки (за знання комп’ютер¬ної справи, іноземної мови), доплати за компетентність, премії. У приватних фірмах заробітна плата секретаря висока і визначається угодою.
Величина зарплати залежить від вимог і професійної компетентності. Ринок праці постійно потребує висококваліфікованих секретарів.адміністраторів. Тому перспективи працевлаштування по закінченні навчання великі.