Обрати сторінку
Здавна 13 грудня в Україні відзначають свято Андрія, а Андріївські вечорниці — одна з найцікавіших традицій, що крізь віки дійшла до нашого часу. За українським звичаєм, ввечері 12 грудня молодь збиралася на вечорниці, влаштовуючи на них усілякі дійства — ворожіння, забави і співи. Особливістю цього свята є те, що дівчата ворожать на свою майбутню долю, а хлопці жартують та залицяються до них.
Цього вечора і в нашій училищній домівці – гуртожитку відбулися справжні українські вечорниці. Дівчата прийшли заздалегідь, щоб приготувати святковий стіл та прикрасити оселю, розвісити рушники, щоб створити певну атмосферу, та поринути у світ традицій наших предків. Кожна з дівчат, як і слід, була у вишиванці та з хустиною.
Було багато веселих та цікавих забав. Основна з них – кусання калити. Калиту підвішують на нитку, за яку в будь-який момент може потягнути пан Калитинський, а завдання пана Коцюбинського встигнути відкусити шматок, інакше його відразу розмалюють вуглем.
За традицією один з хлопців називає себе паном Коцюбинським, на уявному коні він під’їжджає, щоб спробувати свою вдачу та змогти вкусити шмат смачної калити. При цьому він має промовити слова : «Буду калиту кусати» на що, пан Калитинський відповідає :«А я буду по писку писати».
Не обійшлося без пісень, та, звісно ж, ворожіння.
Наостанок господиня запросила усіх до столу і частувала смачними варениками
Це був дуже веселий та чудовий вечір в колі юнаків та юначок, великої училищної родини, який запам’ятається надовго.